Новини Київщини

Гарантом незалежності України є українська армія – Президент привітав захисників Вітчизни

Опубліковано: 14-10-2017

Гарантом незалежності України є українська армія  – Президент у Маріїнському палаці привітав захисників Вітчизни

Президент України звернувся до військовослужбовців та ветеранів антитерористичної операції під час нагородження до Дня захисника України, яке в урочистій атмосфері відбулося в Маріїнському палаці.

«Княжий дружинник, запорозький козак, cічовий стрілець та воїн Української народної республіки, вояк Української Повстанської Армії та солдат Другої світової, бійці Збройних Сил України, Національної гвардії, інших військових формувань – покоління за поколінням вони звитяжно боронили Батьківщину. Залізом, власним потом та кров’ю робили внесок у справу незалежності нашої держави. Це об їхні мужність та незламність раз за разом розбивалися наші вороги», – сказав Президент. Він наголосив, що тепер в авангарді боротьби Українського народу за незалежність стоять воїни Збройних Сил України та інших військових формувань.

Глава держави зазначив, що понад триста тисяч осіб пройшли горнило війни та заслужено – як безпосередні учасники бойових дій – оборони України від російської агресії – отримали статус учасника бойових дій. Понад 16 700 військовослужбовців удостоєні державних нагород. На жаль, 2700 з них – посмертно. Звання “Герой України” присвоєно 45 лицарям, із яких 27 – посмертно.

«Найвища честь для мене від імені Українського народу – висловити слова щирої вдячності усім військовослужбовцям за героїзм і мужність, самопожертву і звитягу, патріотизм і вірність присязі», – сказав Порошенко.

Президент підкреслив, що сьогодні, напередодні Дня захисника України, свята Покрови Пресвятої Богородиці та 75-річчя Української Повстанської Армії, держава надає знаки особливої уваги тим, хто за покликом серця, без жодних сумнівів та вагань став на захист своєї Вітчизни.

«У цей день ми схиляємо голови перед нашими бойовими побратимами, які віддали життя за мирне майбутнє України. Світла пам’ять про героїв навічно залишиться в наших серцях», – сказав Петро Порошенко.

Присутні вшанували пам’ять героїв усіх поколінь хвилиною мовчання.

«Вам випала доля у цей складний для нашої держави час служити у сучасному українському війську. Це справді нова і справжня народна армія, бо вона створена народом. У її становленні брали участь усі – від солдата та волонтера до міністра оборони, від мічмана, прапорщика до Верховного Головнокомандувача», – сказав Президент.

Він підкреслив, що свято Дня захисника України стало почесним і набуло популярності серед українців: «Подивіться як швидко увійшло в наше життя 14 жовтня. Вітають сьогодні не лише тому, що чоловіки, а тому, що він чи вона є захисниками Вітчизни». Президент також підкреслив, що це свято стало одним з найбільш почесних в країні.

Глава держави привітав усіх із святом і побажав з гідністю нести славетні бойові традиції наших пращурів. «Вони залишили нам у спадок найкращу у світі країну. А ми, перед тим як передати її дітям та онукам, зробимо ще ліпшою», – підсумував Петро Порошенко.


детальніше...

ГЕРОЇ ВРЯТУЮТЬ ЛЮДСТВО! (ВІДЕО)

Опубліковано: 13-10-2017

Військові дії продовжуються на Сході України, проте поруч із нами є діти загиблих героїв. "Вшануй" закликає згадати полеглих воїнів, які захищали наше мирне небо.

 

 


детальніше...

Під захистом українських військових

Опубліковано: 12-10-2017

14 жовтня 2017 року відзначатиметься державне свято – День захисника України, встановлений Указом Президента України від 14 жовтня 2014 року №806. Це свято усіх, хто покликаний захищати свою батьківщину, а також нагода згадати історичні перемоги попередніх поколінь, які своїми бойовими звершеннями здобували та відстоювали свободу і незалежність України.

Указом Президента України 2017 рік проголошено Роком Української революції 1917-1921 років, яка мала важливе значення у становленні національної державотворчої традиції.

Сучасна українська державність є продовженням традицій Української революції. Незалежність виборювалася українцями із 1917 року і ця боротьба триває й сьогодні. Нинішніх захисників України надихає самовідданість та жертовність воїнів армії Української Народної Республіки, 100-річчя з часу створення якої ми відзначаємо цього року.

У цьому році 14 жовтня виповнюється 75-та річниця з часу утворення Української повстанської армії, діяльність якої була складовою загальноєвропейського руху опору нацистам та їх союзникам.

УКРАЇНСЬКА ПОВСТАНСЬКА АРМІЯ. ІСТОРИЧНА ДОВІДКА

Час створення УПА

Перші загони під назвою УПА-«Поліська Січ» створив на початку Другої світової війни отаман Тарас Бульба-Боровець у районі поліського Олевська для боротьби з більшовиками. У кінці 1941року окупаційна адміністрація змусили Т. Бульбу ліквідувати «Поліську Січ», після чого він перейшов у підпілля, де створив нову повстанську формацію, спершу під подібною ж назвою, а згодом як Українська Національно Революційна Армія (УНРА). Загони Т. Бульби-Боровця підпорядковувалися Уряду УНР в екзилі. Із Т. Бульбою співпрацювали члени ОУН під керівництвом А. Мельника, у яких були свої військові табори на півдні Крем’янеччини та Володимирщини.

Восени 1942 року почали також утворюватися збройні загони ОУН на Поліссі й Волині, очолені Степаном Бандерою, що також прийняли назву УПА. Ці загони 18 серпня 1943 року роззброїли УПА-«Поліська Січ» Т. Бульби. Її організаторами були провідні члени ОУН: Д. Клячківський, Р. Волошин, Я. Бусел. Першим командиром УПА став Дмитро Клячківський (Клим Савур), шефом штабу – полковник УНР Леонід Ступницький (Гончаренко), начальником оперативного відділу став полковник УНР Микола Омелюсік.

Протягом зими 1942-1943 років тривала розбудова структури підпільної армії. Організаційне формування УПА як діючого військового формування завершилося навесні 1943 року.

Символічну дату створення УПА 14 жовтня 1942 року було затверджено проводом ОУН(Б) вже у повоєнні роки. 

Структура та озброєння армії

Територіально УПА ділилася на три частини: УПА- Північ (Волинська, Рівненська і частина Житомирської та Київської областей); УПА-Захід (Львівська, Тернопільська, Івано-Франківська та частини Закарпатської і Чернівецької областей) з окремою воєнною округою «Сян» (Перемищина, Холмщина, Лемківщина); УПА-Південь (частини Вінницької і Хмельницької областей). Групи ділилися на воєнні округи, а округи на тактичні відтинки.

Територіальні штаби УПА та деяких куренів і загонів мали такі відділи: оперативний, розвідувальний, вишкільний, політично-виховний, організаційно-персональний і тиловий. До тилового відділу належали інтендантура й Український Червоний Хрест. Командування загонів мало таку структуру: командир, бунчужний, політичний вихователь, санітар (деколи лікар), начальник розвідки й польової жандармерії. У куренях іноді були і капелани.

Комплектування загонів відбувалося на добровільних засадах, проте на початку фахівців було мобілізовано. Щоб доповнити старшинські кадри, було організовано вишкільні курси: існували старшинська школа «Дружинники» з шестимісячною програмою, курси санітарів, медсестер, мінерів, політвихователів, адміністраторів.

Тактичною Одиницею УПА був загін – сотня або курінь. Бойовий склад сотні становив 150-200 вояків; проте зазвичай сотні були неповні. Загони було озброєно піхотною зброєю, включаючи важкі кулемети, гранатомети й протипанцерні рушниці, інколи й малі гармати. Уже за перших місяців повернення комуністичної влади було здійснено перехід до дії меншими загонами, щоб збільшити маневреність і полегшити забезпечення провізією.

Спершу в УПА існували лише функціональні ступені: курінний, сотенний, чотовий, ройовий. Згодом, ухвалою УГВР введено підстаршинські ступені: старший стрілець, вістун, булавний, старший булавний і старшинські: хорунжий, поручник, сотник, майор, полковник, генерал.

Ступені генерала мали Роман Шухевич і шеф генерального штабу Дмитро Грицай, ступені полковника – їхні наступники на цих постах: Василь Кук і Олекса Гасин, а також командири УПА-Захід та УПА-Південь: Василь Сидор, Омелян Грабець, перший головний командир УПА Дмитро Клячківський та інші.

Зброю та однострої УПА здобувала від ворога, інколи купувала на чорному ринку. В УПА існувала тільки піхота, за винятком початків УПА, коли були й кінні частини та гармати. Зброя була німецького, радянського, угорського, польського, чеського і румунського виробництва.

У 1947 році було здійснено частковий розпуск загонів УПА і включено їх у збройне підпілля, іншим доручено «легалізуватися». Оперативними одиницями УПА, замість сотень і куренів, стали рої й чоти.

Чисельність підпільної народної армії визначити вкрай важко. Так, за одними даними, найбільшої чисельності УПА досягла на переломі 1943-1944 років, Об’єднуючи не менше 40 000 активних борців, у тому числі й підпільні кадри ОУН. За іншими даними, військові підрозділи УПА могли досягати одночасно близько 90 000 осіб. Всього ж через лави УПА та націоналістичне підпілля, на думку фахівців пройшло не менше 500 тис. осіб. І це були не тільки етнічні українці. В УПА воювали та виконували важливі функції представники 22 інших національностей, що переконливо свідчить про її високий авторитет народної армії. Ці національні загони при УПА були автономними, мали своє командування, прапори. Наприклад, командиром азербайджанського відділу був Чавлі, грузинського – Карло Гогія, узбецького – Шімрат. Вони формувалися, як правило, за наявності відповідної кількості бійців однієї національності. Крім названих, відомі національні загони вірмен, казахів, калмиків, киргизів, литовців, росіян, таджиків, татар, чеченців, чувашів. Найчисленнішими були литовські та грузинські (декілька сотень кожної національності), потім узбеки і вірмени. Є відомості про те, що у складі УПА боролися також білоруси та євреї. Останні розглядали своє перебування у цій армії, як справжній порятунок від фізичного знищення гітлерівцями. Тому багато євреїв подалися туди після втечі із гетто, інші були звільнені звідти українськими повстанцями. Вони позитивно зарекомендували себе не лише як прості бійці, а і як кваліфіковані лікарі. Томи «Літопису УПА» містять інформацію про героїку євреїв, що боролися в лавах УПА як проти нацизму, так і проти комунізму, і чимало їх загинуло в боротьбі за волю України і за честь єврейського народу.

Доктор Абрагам Штерцер і його брат Арієг та їхні сім’ї, за своїм світоглядом – переконані сіоністи, мужньо воювали в УПА, чудово володіли українською мовою. Абрагам Штерцер лікував як вояків УПА, так і населення, за що був дуже шанований серед українців.

Слід згадати і доктора Самуеля Ноймана, героя УПА. Він був відомим лікарем і лікував всіх, хто в цьому мав потребу. Великий ерудит, що вільно володів багатьма європейськими мовами, добре знав, кому допомагає. Під час Голокосту він був схоплений нацистами і кинутий у гетто, де вже перебувала його мама. Щоб врятуватися від неминучої загибелі і врятувати матір, д-р Самуель таємно передав листа зв’язковим УПА, а Служба безпеки повстанців зуміла вирвати лікаря та його маму з рук нацистів. 3а підробленими документами на псевдо «Максимович» д- р Нейман вступає у лави УПА, де встановлює прямі контакти із начальником штабу – Олексою Гасином. Десятки вояків УПА врятував цей талановитий лікар. Самуель Нойман геройськи загинув у бою з енкаведистами у Чорному лісі разом зі членами штабу УПА в 1945 році. І таких прикладів дуже багато.

Такі факти переконливо спростовують твердження кремлівських пропагандистів та інших антиукраїнських сил про ксенофобію та антисемітизм учасників українського визвольного руху. 

Боротьба нацистів та УПА

Діяльність УПА можна цілком упевнено вважати складовою боротьби поневолених нацистами народів, яка у роки Другої світової війни набула широкого розмаху у Франції, Югославії, Польщі, Чехословаччині, Албанії, Греції, Бельгії, Данії та інших країнах. При цьому УПА була чи не єдиною в Європі підпільною армією, що не отримувала зовнішньої матеріальної, фінансової чи іншої допомоги, а орієнтувалася лише на підтримку українського населення на територіях, де вона діяла.

ІІІ надзвичайний великий збір ОУН(Б) в серпні 1943 року висунув гасло «боротьби проти імперіалізмів Берліна і Москви». Керівництво ОУН(Б) заборонило командирам загонів УПА і тереновим провідникам ОУН вступати в контакт з окупантами, бо «мости на дорозі до переговорів з німцями попалені». У відповідь на пропозиції пропонувалося завертати нацистів «до переговорів з провідником С. Бандерою, який ув’язнений в Берліні».

Тим не менш, взимку 1943-1944 років керівництво ОУН і УПА взяло курс на фактичне уникнення боїв з нацистами. Це пояснювалося наближенням лінії фронту. У першій половині липня 1944 року на установчому великому зборі Української Головної Визвольної Ради (УГВР) було заявлено, що «політично зв’язуватися сьогодні з Німеччиною неможливо».

Нацисти робили неодноразові спроби знищити УПА військовими акціями і засобами пропаганди.

Так, зокрема, у липні-серпні 1943 року з метою знищити загони УПА, силами 10 батальйонів мотопіхоти та 10000 німецьких і польських поліцейських під командуванням генерала Еріха фон дем Бах-3алевські було проведено наступ на територію південної Волині, який провалився.

У липні 1943 року було 35 боїв, в серпні – 24, у вересні – 15. Німецькі війська втратили близько 3000 вояків убитими і пораненими, УПА – 1237 убитими і пораненими. Восени 1943 року окупаційна влада провела новий наступ на райони, «заражені націоналістичними бандами», яким командував обергрупенфюрер СС Г. Прюцман.

У жовтні-листопаді 1943 року зафіксовано 47 боїв загонів УПА і близько 125 дрібних боїв місцевих загонів УНС (Українська народна самооборона) з нацистами. У результаті бойових дій останні втратили близько 1500 солдатів, загони УПА – 414 бійців.

У роки німецької окупації, у надзвичайно важких умовах УПА навіть вдалося взяти під свою владу значні території, на які не могла ступити нога нацистів. Так, зокрема, у квітні загони УПА «Північ» звільнили від нацистів містечко Колки та прилеглі до нього території. Навесні 1943 року на звільненому від окупантів терені, що охоплював населені пункти Маневицького, Рожищенського, Ківерцівського районів Волинської області, Радивилівського району Рівненської області (близько 2,5 тисяч квадратних кілометрів), постала Колківська республіка. Її межі в силу військових обставин змінювалися. Це самоврядне утворення стало осередком опору нацистам. Республіка мала ознаки державного утворення – у ній діяли українські органи влади, політично-видавничий осередок, розвивалось українське шкільництво, організовано лікарні, відкрито медичні та аптечні пункти, військову школу, пункти з виробництва продуктів харчування та товарів широкого вжитку. Діяла Служба безпеки та суд. Цей острівець свободи проіснував до 4 листопада 1943 року. Тоді за допомогою регулярних фронтових частин (артилерії, танків та авіації) Колківська республіка була знищена нацистами.

Боротьба комуністичного режими проти УПА

Для знищення УПА більшовики спочатку застосували масові бої й сутички, як, наприклад, у квітні 1944 року триденний бій під Гурбами на Крем’янеччині за участю близько 30 000 вояків та взимку 1944-1945 років у Карпатах. Для знищення УПА радянський уряд кинув навіть кілька дивізій військ НКВС.

Взимку 1945-1946 років у Карпатах було влаштовано велику блокаду з розташуванням військ НКВС у селах з метою не допустити допомоги населення загонам УПА та підпіллю.

Для боротьби з УПА більшовики вербували з місцевого населення так званих «стрибків». НКВС-МВС застосовували також поширення отруєних ліків й інфекційних недуг та інше.

Окремо слід згадати про різні методи провокацій радянських каральних органів. Передусім йдеться про створення фальшивих загонів УПА. У пошуках ефективних методів боротьби НКВС-МВС широко практикували створення «спецгруп» з числа колишніх радянських партизанів та перевербованих вояків УПА, головним завданням яких було вчинення кривавих злочинів проти місцевого населення під виглядом повстанців з метою дискредитації українського підпілля.

Одночасно керівники уряду УРСР та КПУ зверталися із закликом до вояків УПА складати зброю («з повинною») за Ціну помилування. Тих, хто погоджувався, НКВС включало до частин для боротьби з УПА, а згодом їх судили й висилали до концтаборів. Відомі сім таких урядових звернень, останнє датоване 30 грудня 1949 року. Про дії підпілля, включно з місцевими зверненнями, повідомляла радянська преса до середини 1950-х років.

Одним із способів ліквідації українського визвольного руху були масові депортації цивільного населення, прихильного до УПА (родини повстанців, співчуваючі тощо). Ці заходи регулювалися відповідними нормативними актами радянської влади: 31 березня 1944 року було віддано розпорядження № 7129 про виселення «членов семей оуновцев». За своєю сутністю депортації 1944-1953 років не відрізнялися від депортацій 1939-1941 років, окрім тієї особливості, що у 1939-1941роках виселяли осіб, чия участь в антирадянському русі була так чи інакше доведена. У 1944-1953 роках виселяли всіх, хто навіть найменшою мірою міг бути причетний до визвольного руху.

Найбільша депортація населення відбулася у жовтні 1947 року. Вона увійшла в історію під кодовою назвою операція «Захід». Планувалася вона ще в квітні цього ж року. 10 вересня 1947 року Рада Міністрів СРСР ухвалила указ «Про виселення із західних областей УРСР до областей: Карагандинської, Архангельської, Вологодської, Кемеровської, Кіровської, Молотовської, Свердловської, Тюменської, Челябінської та Читинської членів родин «оунівців» і активних бандитів, заарештованих та вбитих у боях». Операція розпочалася о шостій ранку 21 жовтня. Протягом доби виселили 26644 родини, загалом 76192 осіб: 18866 чоловіків, 35152 жінки та 22174 дитини. Майно, що належало виселеним, було конфісковано та передано колгоспам. На всіх депортованих чекали каторжні роботи в копальнях і колгоспах Сибіру.

Трагічною датою в історії УПА стала смерть головного Командира Романа Шухевича-Чупринки, який загинув у бою 5 березня 1950 року. Завдяки проникненню у підпільну мережу радянським органам вдалося ліквідувати у 1951-1952 роках авторитетних керівників повстанського руху – Р. Кравчука, І. Литвинчука, П. Федуна. 23 травня 1954 року був схоплений останній головнокомандувач УПА Василь Кук.

Значні людські втрати, виснаження призвели до остаточного послаблення й ліквідації повстанського руху. Проте обмежені дії УПА і підпілля на території у межах сучасної України тривали щонайменше до 1953 року, а за радянськими джерелами – до 1956 року. Є також відомості, що останній бій підрозділу УПА з підрозділом МВС відбувся 1961 року.

Окремо слід відзначити дії керівництва соціалістичної Польщі проти УПА. Так, для боротьби з українськими повстанцями польський уряд створив навесні 1946 року оперативну групу «Ряшів». У квітні 1947 року було створено оперативну групу «Вісла» під командуванням генерала С.Моссора, що мала знищити УПА на Закерзонні. Водночас польський уряд домовився з урядом СРСР про спільний наступ на УПА.

Непоправимого удару повстанському рухові на Закерзонні завдала операція «Вісла», яка почалася 28 квітня і тривала до жовтня 1947 року. За цей час фактично все українське населення було виселено зі своїх етнічних земель в основному у північні воєводства Польщі.

У важких багатомісячних боях УПА й збройне підпілля зазнали важких людських втрат або були розбиті й розпорошені. З літа 1947 року УПА почала залишати Закерзоння: одні пішли в УРСР, інші до Західної Німеччини й Австрії. Невеликі групи діяли на опустілому Закерзонні (т. зв. «дикому полі») ще до осені 1953 року.

ІСТОРИЧНІ ДОКУМЕНТИ

Присяга вояка Української Повстанчої Армії

Універсал Української Головної Визвольної Ради

Відозва Головного Командира до УПА. Постанова Української Головної Визвольної Ради про визнання дня 14-го жовтня 1942 р. днем постання Української Повстанчої Армії (УПА) та про встановлення цього дня святковим днем УПА

Заява Головного Командування Української Повстанської Армії

Як і на початку минулого століття, в української незалежності нині той же ворог – імперська Росія, яка діє методами, подібними до московсько-більшовицьких методів столітньої давності. Але перемога обов’язково буде за нами, і запорукою цього є відроджене та боєздатне українське військо, а також підтримка нашої держави міжнародною спільнотою.


детальніше...

Розпочався V Всеукраїнський конкурс есе «Я – європеєць»

Опубліковано: 12-10-2017

Всеукраїнською молодіжною громадською організацією «Серце до серця» спільно з Міністерством культури України, Посольством Литовської Республіки в Україні, з вересня 2017 року по березень 2018 року проводиться V Всеукраїнський конкурс есе «Я – європеєць» (далі Конкурс).

Основними завданнями Конкурсу є: розвиток у дітей і молоді активної життєвої позиції, готовності брати участь у суспільному, культурному та міжнародному житті країни; формування у молоді демократичних, європейських цінностей, розуміння прав і свобод людини, високих соціальних, культурних, освітніх стандартів; підвищення значущості ідеї єдності та дружби України і Литовської Республіки серед молодих учасників.

Роботи учасників Конкурсу в строк до 19 січня 2018 року надсилаються на електронну адресу: yaevropeets@ukr.net.

Підсумки завершального етапу Конкурсу підводяться у березні 2018 року. За рішенням журі Конкурсу автори кращих робіт, за можливості, будуть запрошені до участі у міжнародній поїздці до Литовської Республіки в рамках культурного обміну у 2018 році.

За додатковою інформацією прохання звертатися до організаційного комітету Конкурсу за телефонами: 044-501-01-15, 044-400-43-01.

                                         

ПОЛОЖЕННЯ про проведення Всеукраїнського конкурсу есе «Я – європеєць».

1. Загальні положення.

1.1. V Всеукраїнський конкурс есе «Я – європеєць» (далі – Конкурс) –   це відкритий захід, що проводиться з метою привернення уваги до розвитку українсько-литовських відносин у різних сферах суспільного життя, пропаганди європейських цінностей, демократичних принципів державного устрою.

1.2. Основними завданнями Конкурсу є:

- розвиток у дітей і молоді активної життєвої позиції, готовності брати участь у суспільному, культурному та міжнародному житті країни;

- формування у молоді демократичних, європейських цінностей, розуміння прав і свобод людини, високих соціальних, культурних, освітніх стандартів;

- підвищення значущості ідеї єдності та дружби України і Литовської Республіки серед молодих учасників.

1.3. Організаторами конкурсу є Посольство Литовської Республіки в Україні, Міністерство культури України, Всеукраїнська молодіжна громадська організація «Серце до серця» за підтримки міністерств і відомств (за додатковим погодженням).

1.4. Конкурс проводить Організаційний комітет, склад якого формується та затверджується організаторами конкурсу.

1.5. Роботи учасників Конкурсу в строк до 19 січня 2018 року надсилаються на електронну адресу: yaevropeets@ukr.net. У роботі обов’язково  зазначаються відомості про автора, його місце навчання (повне найменування навчального закладу (населений пункт, район, місто, область) та контакти (телефон та електронна адреса (e-mail).

1.6. Підсумки завершального етапу Конкурсу підводяться у березні 2018 року.

2. Учасники Конкурсу.

2.1. Конкурс проводиться серед учнів і вихованців 8-11 класів загальноосвітніх і позашкільних навчальних закладів, членів дитячих і молодіжних громадських організацій України.

3. Вимоги до робіт.

3.1. Есе має виражати індивідуальні погляди автора на запропоновану  тему. У співвідношенні об’єму та функції есе має межувати, з одного боку, зі статтею та літературним нарисом, з іншої – з власними роздумами. Есеїстичному стилю притаманні образність, асоціативність мислення.

3.2. До участі в Конкурсі допускаються роботи у друкованому варіанті обсягом не більше двох сторінок у форматі Microsoft Word, шрифт і розмір літер всіх частин есе – Times New Roman, 14 nm. Поля сторінок: ліве – 3 см, праве – 1 см, нижнє, верхнє – 2 см.

3.3. У супровідному листі до есе зазначаються:

відомості про автора (прізвище, ім’я, по батькові, клас, група, вік, контакти);

повне найменування навчального закладу (населений пункт, район, область);

відомості про керівника (у разі наявності).

4. Конкурсна комісія (журі).

4.1. Для організації Конкурсу і визначення кращих робіт формується Конкурсна комісія (журі) Конкурсу.

4.2. Журі Конкурсу, яке формується та затверджується організаторами конкурсу:

- здійснює оцінку робіт, представлених на Конкурс;

- своїм рішенням визначає переможців Конкурсу.

5. Порядок підведення підсумків Конкурсу.

5.1. При підбитті підсумків журі визначає переможців, що зайняли перше, другі та треті місця.

5.2. Критерії оцінки робіт:

10 балів:

Дотримання стилістичних і синтаксичних правил 

20 балів:

Послідовність, логічність викладених думок

20 балів:

Оригінальність викладених думок, креативність і неординарний Погляд автора

50 балів:

Максимальна кількість

5.3. Підбиття підсумків Конкурсу оформляється протоколом журі Конкурсу.

5.4. За рішенням Оргкомітету Конкурсу для визначення його переможців може бути організований відкритий захист кращих робіт.

5.5. Переможці Всеукраїнського Конкурсу нагороджуються дипломами і цінними подарунками.

5.6. За рішенням журі Конкурсу автори кращих робіт, за можливості, будуть запрошені до участі у міжнародній поїздці до Литовської Республіки в рамках культурного обміну у 2018 році.

 

 


детальніше...

Інформація для роботодавців

Опубліковано: 11-10-2017

Білоцерківська ОДПІ нагадує, що постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 року №413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» внесено зміни до ч.3 ст.24 КЗпП «Укладання трудового договору». Змінами визначено, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та інформування Державної фіскальної служби України про прийняття працівника на роботу.

Повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою до територіальних органів ДФС за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за встановленою формою до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів:

- засобами електронного зв'язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису;

- на паперових носіях разом з копією в електронній формі;

- на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами.

Слід зазначити, що подання повідомлення про прийняття працівника на роботу поштою не передбачено.

Білоцерківська ОДПІ

 


детальніше...

Видача картки платника податків - лідер з надання адміністративних послуг

Опубліковано: 11-10-2017

З початку року фахівцями  Центрів обслуговування платників Білоцерківської ОДПІ та її відділень надано понад 55 тис. адміністративних послуг.    

Традиційним лідером є послуга з видачі картки платника податків та внесення до паспорта громадянина України даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків. Зазначену послугу отримали понад 19 тис. громадян.

Друге місце за популярністю займають послуги з видачі відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків. Таких послуг надано понад 14 тисяч.

Замикають трійку лідерів послуги з надання витягу з реєстру платників єдиного податку. Станом на 01.10.2017 року їх надано понад 4 тисячі.

Білоцерківська ОДПІ звертає увагу, що для зручності платників кожна послуга має інформаційну картку, в якій  зазначено дані про суб’єкта, що надає адміністративну послугу; нормативно-правові акти, які регламентують її надання та умови її отримання. Як відзначають відвідувачі Центрів обслуговування платників, це дуже зручно, адже з інформаційної картки можна дізнатися про перелік документів, необхідних для отримання тієї чи іншої довідки, порядок та спосіб їх подання, термін видачі та варіанти отримання результату (електронною поштою або в паперовому вигляді) тощо.

Білоцерківська ОДПІ


детальніше...

Від бізнесу Білоцерківського регіону до місцевих бюджетів надійшло майже 1,5 млрд. гривень податків

Опубліковано: 11-10-2017

 Як проінформував під час брифінгу в.о. начальника Білоцерківської ОДПІ  Ігор Орленко, це на 322 млн. гривень більше минулорічних надходжень.

Загалом, у розрізі сплати податків та зборів до місцевих бюджетів, найбільше надходжень забезпечено Білоцерківською ОДПІ – понад 571,5 млн. гривень; на другому місці відділення у м. Миронівка – більше 166,7 млн. гривень; третє місце – відділення у м. Кагарлик  – понад 106 млн. гривень.

„Першість у наповненні місцевих бюджетів належить податку на доходи фізичних осіб – майже 1 млрд. гривень. Зокрема, тільки у вересні доходи склали  126 млн. гривень”, -  зауважив очільник.

Фактичні надходження від плати за землю складають 160 млн. гривень. У порівнянні з минулорічними показниками відбулося зростання сплати на 16 млн. гривень. Надходження з єдиного податку від суб'єктів малого і середнього підприємництва складають майже 235 млн.  гривень, а це на 67 млн. гривень більше, ніж торік.

Наостанок Ігор Орленко зазначив, що надходження коштів до місцевих бюджетів регіону сприятимуть підвищенню його соціально-економічного розвитку, рівня зайнятості, зростанню якості послуг, що надаються громадянам, розв’язанню невідкладних соціальних проблем.

Білоцерківська ОДПІ

 


детальніше...

В Україні розпочався процес розрахунку розміру «зимової» субсидії

Опубліковано: 9-10-2017

В Україні офіційно розпочався процес розрахунку розміру зимової субсидії. У жовтні управління соціального захисту населення автоматично розрахують розмір допомоги на опалювальний сезон усім тих, кому у травні цього року субсидію було перепризначено на новий період – 2017-2018рр. Жодних документів чи довідок субсидіантам повторно  не потрібно подавати чи доносити. Програма житлових субсидій максимально спрощена для людей.

Заяву і Декларацію про доходи заново необхідно було подати лише сім’ям, які:

  • орендують помешкання
  • мають зміни у складі сім’ї: хтось прописався чи виписався за останній рік
  • хочуть отримати субсидію на тверде паливо

Як і минулого року, субсидію нададуть усім, хто потребує реальної допомоги у сплаті житлово-комунальних послуг. Грошей вистачить на всіх.

Розмір «зимової» субсидії буде відображено у платіжках за опалення, які надійдуть споживачам послуги у листопаді 2017 року.

ДАТА ПРИЗНАЧЕННЯ СУБСИДІЇ АДАПТОВАНА ДО СОЦІАЛЬНОГО СТАТУСУ ГРОМАДЯН

На новий опалювальний сезон 2017/18рр. – з 1 жовтня 2017р –  при розрахунку розміру субсидії будуть враховані доходи громадян за I і II квартал 2017 року, а на неопалювальний період – з 1 травня 2018 року – за III і IV квартал 2017 року.

Це об’єктивно. Бо, громадянин, наприклад, весь минулий рік працював і отримував високу заробітну плату. У цьому році з тих чи інших причин звільнився з роботи і потребує допомоги в оплаті комуналки з об’єктивних причин. Соціально несправедливо брати до уваги його минулорічні доходи, коли він міг самотужки сплачувати рахунки за тепло, електроенергію та воду. Тому Уряд пішов назустріч таким людям, адаптуючи їх соціальний стан до дати призначення субсидії.

Крім того, у травні-червні цього року виникли затримки з перепризначенням субсидій на літній період, бо фіскальна служба не змогла вчасно надати інформацію про доходи громадян за I квартал цього року. Особливо помітно це було у великих містах. Уряд врахував і цей аргумент.

ПЕНСІОНЕРАМ СУБСИДІЯ РАХУЄТЬСЯ ВИХОДЯЧИ ЛИШЕ З РОЗМІРУ ЩОМІСЯЧНОЇ ПЕНСІЇ, А НЕ НА ЗАГАЛЬНИХ УМОВАХ

 Громадяни, які стали пенсіонерами, наприклад у травні цього року, або пенсіонери, які припинили працювати, скажімо у червні цього року, і не мають інших доходів, ніж пенсія, мають змогу оформити субсидію, виходячи лише з одного доходу – пенсії.

Це стосується лише тих українців, які донедавна працювали і отримували заробітну плату, або, скажімо, зарплату і пенсію, а віднедавна – у минулому чи цьому році (І та ІІ квартали) з тих чи інших причин залишили роботу і отримують єдиний вид доходу – пенсію.

Щоб скористатися таким правом, громадянам необхідно звернутися до управління соціального захисту населення лише з Декларацією про доходи, в якій зазначити вид доходу – пенсія, наприклад з 1 червня 2017 року. Тоді з 1 жовтня 2017 року таким українцям не враховуватиметься дохід за I і II квартал 2017 року, а братиметься до уваги лише розмір щомісячної пенсії.

Якщо ж людина стала пенсіонером, скажімо з вересня, вона має змогу у грудні звернутися до управління соцзахисту з Декларацією про доходи і субсидію перерахують

СУБСИДІЯ НА ІНДИВІДУАЛЬНЕ ОПАЛЕННЯ ПРИЗНАЧАТИМЕТЬСЯ З 15 ЖОВТНЯ ДО 15 КВІТНЯ, А ДЛЯ ЦЕНТРАЛІЗОВАНО – ТЕРМІН ВИЗНАЧАТИМЕТЬСЯ  МЕРОМ МІСТА

На практиці траплялися випадки, коли у одному населеному пункті дві родини проживають у одному багатоповерховому будинку, але через те, що використовують різні види опалення, по-різному отримували субсидію у жовтні та квітні.

Для родини, яка використовує централізоване опалення, субсидія у жовтні та квітні нараховувалася відповідно до рішень органу місцевого самоврядування залежно від погодних умов подачі теплоносія. Тому, для таких сімей опалювальний період,  починався, скажімо, 18 жовтня й завершувався 10 квітня. Відповідно й здійснювалося нарахування субсидії.

Для родини, яка має індивідуальне газове опалення, опалювальний період починався з 1 жовтня і завершувався 30 квітня. Однак, враховуючи погодні умови, рідко хто з українців самостійно вмикав опалення вже 1 жовтня, коли на вулиці сприятливий температурний режим.

Це питання не  було унормованим на місцевому рівні, що з року в рік  призводило до збільшення сум невикористаних субсидій. Саме тому Уряд у травні цього року врегулював це питання на користь субсидіантів.

Якщо раніше субсидія на опалювальний сезон призначалася з 1 жовтня до 30 квітня і обов’язково перераховувалася відповідно до рішення органів місцевого самоврядування або органів виконавчої влади про дату початку та закінчення опалювального сезону, то у 2017-2018рр. для користувачів централізованого опалення залишається прив’язка до відповідних рішень органів місцевого самоврядування або органів виконавчої влади, а для тих, у кого індивідуальне опалення, субсидія нараховуватиметься з 15 жовтня до 15 квітня.

Дане рішення Уряду є соціально й економічно обґрунтованим: розумне споживання енергоресурсів, особливо, коли погода в цьому сприяє,  наближає країну  до її стратегічної мети – до 2020 року стати енергонезалежною.

ЯК ОТРИМАТИ СУБСИДІЮ У РАЗІ НАЯВНОСТІ ЗАБОРГОВАНОСТІ?

Держава, надаючи субсидію, дає можливість сім’ї протягом року вирішити питання з накопиченою в минулому заборгованістю за комунальні послуги. Якщо цього не зроблено, держава знову ж таки йде назустріч громадянам і дає змогу оформити договір реструктуризації боргу з постачальником послуги для продовження субсидії на наступний рік (2017-2018рр.).

Існують непоодинокі випадки, коли громадяни оскаржують у судовому порядку виставлену надавачем послуги суму заборгованості і тому відмовляються сплачувати відповідні кошти або ж укладати договір реструктуризації. Уряд пішов назустріч таким сім’ям: борг за комунальні послуги, який оскаржується у суді, не впливає на субсидію.

У ситуації, коли громадяни не погоджуються із заборгованістю вони можуть її оскаржити. На підставі рішення суду про анулювання боргу, або до винесення рішення суду розмір заборгованості, що оскаржується, рішенням Комісії з питань призначення житлових субсидій, які працюють при органах виконавчої влади на місцях, дія житлової субсидії відновлюється з моменту призупинення, тобто з травня 2017 року.

Поточна заборгованість, тобто не сплачені комунальні послуги у березні, травні та червні, не впливає на процес перепризначення житлових субсидій на новий період. Береться до уваги заборгованість, накопичена субсидіантом до лютого 2017 року.

 СУБСИДІЯ БЕЗ «ПРОПИСКИ» МОЖЛИВА НА ПІДСТАВІ ДОГОВОРУ ОРЕНДИ ЖИТЛА

Безповоротна допомога Уряду у сплаті житлово-комунальних послуг –  субсидія – оформлюється виключно на зареєстрованих у житловому приміщенні людей. Однак, Уряд пішов назустріч і тим людям, які не мають офіційної реєстрації, але сплачують комунальні послуги.

Якщо людина не змогла оформити субсидію через відсутність прописки в даному помешканні, але там проживає і сплачує рахунки за тепло, газ, світло й воду, держава забезпечила їй можливість скористатися безповоротною допомогою на підставі договору оренди житла. Рішенням Уряду не визначено жорстких вимог до такого документу: договір не потрібно завіряти нотаріально, достатньо лише двох підписів – власника житла та орендаря.

Такий документ є офіційним підтвердженням права людини на субсидію і повинен братися до уваги місцевими органами соціального захисту населення на користь сім’ї.

ОПЛАТА ДОРОГОВАРТІСНОГО ЛІКУВАННЯ БУДЬ-КОГО З ЧЛЕНІВ СІМ’Ї, ДОВГОТРИВАЛЕ НАКОПИЧЕННЯ КОШТІВ НА КУПІВЛЮ КВАРТИРИ, ЧИ ОПЛАТА НАВЧАННЯ ДИТИНИ НЕ ВПЛИВАЄ НА СУБСИДІЮ

Основний критерій, за яким житлова субсидія не призначається, є одноразова покупка, яка перевищує 50 тисяч гривень. Однак, і тут є виключення. Зокрема, оплата дороговартісного лікування будь-кого з членів сім’ї, довготривале накопичення коштів на купівлю квартири, чи оплата навчання дитини.

Якщо, до прикладу, родина 10 років збирала кошти, щоб придбати собі помешкання. Купівля квартири перевищила 50 тисяч гривень і у сім’ї немає іншого помешкання – такі люди мають змогу подати документи для оформлення житлової субсидії на розгляд Комісії з питань соціального захисту населення, які діють при кожній райдержадміністрації або органі місцевого самоврядування. Аналогічна ситуація і з оплатою навчання дитини.

Якщо родина здійснила покупку, що перевищує 50 тис. грн. у період отримання субсидії, безповоротну державну допомогу у сплаті житлово-комунальних послуг їй НЕ припинять надавати. Факт такої купівлі впливає на право на призначення субсидії на наступний термін.

На оформлення субсидії також НЕ впливає вартість майна, отриманого у спадок або у подарунок. Цей дохід не включається до сукупного доходу сім’ї і не береться до уваги при розрахунку розміру субсидії. Наявність у власності двох житлових приміщень, двох автомобілів також НЕ впливає на право отримання субсидії. Береться до уваги офіційний дохід, який приносить це майно.

Якщо сім’я придбала квартиру у кредит, то при визначені її права на субсидію враховується сума першого внеску. Якщо ця сума перевищує 50 тис. гривень, субсидія може бути призначена за рішенням Комісії на підставі акта обстеження матеріально-побутових умов проживання.

 БЕЗРОБІТНІ ТА СТУДЕНТИ ТАКОЖ МАЮТЬ ПРАВО НА СУБСИДІЮ

Громадянам, які перебувають на обліку в центрі зайнятості і отримують допомогу з безробіття, студентам денної форми навчання при оформленні субсидії враховують фактичний розмір доходу. А громадянам, які перебувають на обліку в центрі зайнятості, але не отримують допомогу з безробіття, –  один прожитковий мінімум. Для тих, хто не перебуває на обліку в центрі зайнятості і свої доходи декларує як нульові, органи соціального захисту населення рахують два прожиткові мінімуми.

Тимчасово переміщені особи теж мають право на отримання субсидії, оскільки не буде враховуватися у дохід грошова допомога, яка їм виплачується державою.

Якщо  в  особи, яка досягла 18-річного віку станом на початок періоду,  за який  враховуються  доходи для призначення субсидії, середньомісячний сукупний дохід менший від прожиткового мінімуму або відсутні доходи, але вона навчається за денною формою навчання у загальноосвітньому, професійно-технічному,  вищому навчальному закладі, для розрахунку субсидії середньомісячний дохід такої особи визначається на рівні одного  прожиткового мінімуму.

Якщо  в  особи, яка досягла 18-річного віку станом на початок періоду,  за який  враховуються  доходи для призначення субсидії, середньомісячний сукупний дохід менший від прожиткового мінімуму, але  яка протягом зазначеного періоду отримувала хоча  б один із таких видів доходу: пенсію, стипендію, допомогу  при народженні (усиновленні) дитини, допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, допомогу інвалідам з дитинства  та  дітям-інвалідам, допомогу по догляду за інвалідом I та  II групи внаслідок психічного розладу, допомогу особам, які не мають  права  на пенсію, та інвалідам, допомогу по безробіттю, або особа не досягла 18-річного віку станом на кінець періоду, за який враховуються доходи, то у розрахунок субсидії включаються фактичні розміри отриманих такою особою доходів.

Якщо  в  особи, яка досягла 18-річного віку станом на початок періоду, за який  враховуються  доходи для призначення субсидії, відсутні  доходи,  для розрахунку субсидії середньомісячний дохід такої  особи  визначається  на рівні  двох  розмірів прожиткового мінімуму,  встановленого  для працездатних  осіб станом на кінець періоду,  за  який враховуються доходи для призначення субсидії.

СУБСИДІЯ ОФОРМЛЮЄТЬСЯ НА ФАКТИЧНИХ, А НЕ НА ВСІХ ЗАРЕЄСТРОВАНИХ, МЕШКАНЦІВ ЖИТЛА

Діти пішли вчитися і фактично з вами не проживають або син чи дочка переїхали у інше місто, але ще досі прописані у Вас? Держава йде назустріч таким сім’ям і пропонує доходи тих, хто прописаний, але фактично не проживає у помешканні, не враховувати під час розрахунку розміру субсидії.

У такому випадку мешканець квартири при оформленні субсидії, в Декларації про доходи у розділі «склад сім’ї», повинен вказати родичів, котрі зареєстровані, але не живуть з субсидієотримувачем. Зокрема, треба написати: «зареєстровані, але не проживають». Разом із Декларацією треба подати Заяву з проханням розглянути на Комісії питання про нарахування субсидій на фактичну кількість людей, які мешкають у квартирі. А також надати документ, що підтверджує факт не проживання відповідної особи за цією адресою (довідка з місця роботи в іншому місці), (довідка про навчання в іншому місці, про перебування на лікуванні тощо).

На підставі цієї заяви Управління соціального захисту спрямовує в помешкання цього заявника державного соціального інспектора. Він у свою чергу, приходить, перевіряє, складає акт. Далі в органі соціального захисту готують подання на Комісію. І Комісія приймає рішення: призначити субсидію, скажімо, не на п’ять чоловік, а, на трьох. І це рішення Комісії є обов’язковим до виконання тими житлово-комунальними підприємствами, які є надавачами послуг. Тобто послуги нараховуються не на п’ятьох прописаних, а на трьох реальних мешканців. І доходи для обрахунку субсидії також беруться з трьох замість п’яти членів родини.

ПРО ЩО ТРЕБА ОБОВ’ЯЗКОВО ІНФОРМУВАТИ СОЦБЕЗ?

Якщо Ви отримуєте субсидію і у вас відбулися певні зміни, пам’ятайте, ви повинні проінформувати протягом місяця управління соціального захисту населення – усно чи особисто – про таке:

  • складу зареєстрованих у житлі: хтось виписався чи прописався
  • соціального статусу членів сім’ї: хтось звільнився або влаштувався на роботу, став пенсіонером
  • про здійснення одноразової покупки, яка перевищує 50 тисяч гривень
  • набору комунальних послуг: відмовилися від централізованого палення і перейшли на індивідуальне чи навпаки


детальніше...

Плата за землю: відповідальність фізичної особи за несвоєчасну сплату

Опубліковано: 6-10-2017

Земельний податок – це обов’язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

Фіскальні органи надсилають (вручають) податкове повідомлення-рішення про внесення податку платникові за місцем його реєстрації. Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

У разі якщо платник податків не сплачує суму грошового зобов’язання протягом встановлених строків, такий платник притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:

• при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу;

• при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу.

Білоцерківська ОДПІ наголошує, що, разом з тим, на суму податкового зобов’язання з плати за землю, не сплаченого протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення, нараховується пеня у порядку, визначеному ст. 129 ПКУ.

Білоцерківська ОДПІ

 


детальніше...