Виїзд за кордон дитини

Опубліковано: 29-10-2019

Під час планування подорожі за кордон із дітьми батьки часто стикаються із досить заплутаним законодавством щодо виїзду неповнолітніх дітей за кордон. Питання виникають стосовно того, чи потрібен дозвіл одного чи двох батьків, як бути, якщо батьки розлучені, яким є термін дії дозволу батьків на виїзд дитини за кордон тощо.

Фізична особа, яка не досягла шістнадцяти років, має право на виїзд за межі України лише за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальників та в їхньому супроводі або в супроводі осіб, які уповноважені ними, крім випадків, передбачених законом.

Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України.

Процедура вивезення дітей, які не досягли шістнадцяти років, в супроводі одного з батьків або інших осіб, уповноважених ними, відповідно до Правил перетинання державного кордону громадянами України, здійснюється за нотаріально посвідченим дозволом другого з батьків. Документ обов’язково повинен містити маршрут прямування і часові рамки запланованої поїздки.

Згода матері/батька не потрібнау наступних випадках:

  1.  Якщо другий з батьків є іноземцем або особою без громадянства, що підтверджується записом про батька у свідоцтві про народження дитини, та який (яка) відсутній у пункті пропуску;
  2.  Якщо у паспорті громадянина України для виїзду за кордон, з яким перетинає державний кордон громадянин, який не досяг 16-річного віку, або проїзному документі дитини є запис про вибуття на постійне місце проживання за межі України чи відмітка про взяття на постійний консульський облік у дипломатичному представництві або консульській установі України за кордоном;
  3.  У разі пред'явлення документів або їх нотаріально засвідчених копій:
  •  свідоцтва про смерть другого з батьків;
  •  рішення суду про позбавлення батьківських прав другого з батьків;
  •  рішення суду про визнання другого з батьків безвісно відсутнім;
  •  рішення суду про визнання другого з батьків недієздатним;
  •  рішення суду про надання дозволу на виїзд з України громадянину, який не досяг 16-річного віку, без згоди та супроводу другого з батьків;
  •  довідки про народження дитини, виданої відділом реєстрації актів цивільного стану, із зазначенням підстав внесення відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України (під час виїзду дитини за кордон у супроводі одинокої матері);
  •  довідки про наявність заборгованості із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, виданої органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем;
  •  свідоцтва про народження дитини, виданого компетентним органом іноземної держави, що не містить відомостей про батька дитини, легалізованого або засвідченого апостилем, а також без будь-якого додаткового засвідчення у випадках, передбачених міжнародним договором України.

Нотаріальна згода батьків на вивезення дітей за кордон є юридичним документом, що запобігає незаконному вивезенню (викраденню) дітей з України. Дозвіл батька (матері) на перетин дитиною кордону потрібен тільки громадянам України. Діти, які мають громадянство інших держав, виїжджають з України без пред’явлення довіреності. Для оформлення згоди нотаріусу потрібно надати такі документи: оригінали паспортів батьків, їх ІПН та свідоцтво про народження дитини. При цьому, форма довіреності залежить від того, хто супроводжує дитину в подорожі. Якщо донька або син виїжджає з країни в супроводі близьких родичів (бабусі, дідуся, дядьки, тітки, брата, сестри), нотаріально завірений дозвіл на перетин дитиною кордону повинен надаватися і батьком, і матір’ю. Щодо зазначення у тексті заяви уповноважених осіб, які будуть нести відповідальність за дитину під час поїздки, варто відзначити наступне. Якщо мова йде про одну особу, яка супроводжуватиме дитину протягом усього часу перебування за кордоном, то достатньо вказати її ПІБ у заяві та дату народження. Однак, інколи дитина направляється до іншої країни на літаку, і, як наслідок, перетинає кордон у супроводі працівників певної авіакомпанії. В такому разі дійсно неможливо вказати дані конкретної особи, яка буде супроводжувати дитину під час перельоту, проходження паспортного контрою та митних процедур. Тому доречно буде вказати в заяві, що дитина буде перетинати кордон у супроводі працівників авіакомпанії (бажано зазначити назву авіакомпанії, наприклад, - «Emirates», «Alitalia», «Lufthansa», «Міжнародні авіалінії України» тощо), з якою планується подорож. Крім того, в такій заяві обов’язково треба зазначати ПІБ особи, під наглядом якої буде перебувати дитина протягом усього часу знаходження за кордоном, та зазначити, що ця ж особа зустріне дитину в аеропорту, а при поверненні додому буде супроводжувати її безпосередньо до моменту передачі під нагляд працівника авіакомпанії.

Строк довіреності на дитину для виїзду за рубіж прописується індивідуально, так як період її дії безпосередньо залежить від цілей подорожі, як правило,  він не може перевищувати 180-денного проміжку часу  (наприклад, для країн Шенгенської зони). Однак, із даного правила є виключення, що зумовлені відповідною міграційною політикою тієї чи іншої держави. Тому, для можливості перебування дитини за кордоном довше загальновстановленого терміну, необхідно попередньо отримати дозвіл держави прямування. В будь-якому разі, для забезпечення прав та інтересів дитини, заява про надання дозволу на її виїзд за кордон не повинна містити термін, що перевищує 1 календарний рік. Це пов’язано з тим, що в деяких країнах перебування особи на її території понад один рік прирівнюється до постійного місця проживання. Тому, надання згоди на виїзд дитини за кордон терміном більш ніж на один рік, за певних обставин може мати негативні наслідки як для дитини, так і для того з батьків, хто надав таку згоду. Зокрема, така заява може бути інтерпретована як надання дитині дозволу на постійне місце проживання на території іншої держави. Тому, аби уникнути подібних непорозумінь, слід надавати згоду на кожну конкретну поїздку та на термін, що не перевищує один рік.На законодавчому рівні передбачено оформлення батьківської згоди на кожну поїздку окремо, однак в деяких випадках (лікування, навчання, спілкування з родичами тощо) довіреність може бути оформлена на кілька поїздок.

Неповнолітні діти можуть перетинати межі України за допомогою закордонного паспорту, проїзного документу або за закордонним паспортом батьків (з внесеними даними про дитину).

В юридичній практиці зустрічаються випадки, коли батько не дає згоду на виїзд неповнолітніх дітей з України. Це може бути викликано розлученням і подальшим конфліктом з дружиною, або місце проживання батька просто невідомо. Якщо мирним шляхом досягти компромісу не вдається, єдиним варіантом вирішення проблеми є звернення до суду.

Особливу увагу слід приділити складанню позовної заяви, оскільки від переконливої аргументації необхідності вивезення дитини за кордон залежить результат судового розгляду. Доказом може послужити довідка з медичної установи про потребу в лікуванні за кордоном, якщо метою поїздки є оздоровлення, або письмовий доказ родинних зв’язків, якщо подорож викликана бажання відвідати родичів, які живуть в іншій країні.

За отриманням більш детальної консультації та отриманням безоплатної  правової допомоги, ви можете звернутися до відділу «Таращанське бюро правової допомоги» Білоцерківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, що знаходиться за адресою: вул. Шевченка, 27 м.Тараща Київської області та за телефоном (04566)5-10-35.