Україна та Норвегія започаткували стратегічні ініціативи та угоди у сфері енергоефективності та «чистої» енергетики

Опубліковано: 1-2-2019

Україна та Норвегія започаткували одразу кілька стратегічних ініціатив у сфері енергоефективності та «чистої» енергетики під час Norwegian-Ukrainian Business Forum 2019.

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман та Прем’єр-міністр Норвегії Ерна Солберг підписали заяву щодо посилення українсько-норвезького співробітництва у сфері енергетики. Зокрема, передбачається започаткувати українсько-норвезьку ініціативу з підвищення енергоефективності бюджетних установ.

«Норвегія також підтримуватиме запровадження нових конкурентоздатних моделей з метою стимулювання розвитку відновлюваної енергетики в Україні», – йдеться у заяві глав урядів.

Окрім цього, на форумі підписано низку договорів між норвезькими та українськими компаніям у різних секторах економіки.

«Потенційний обсяг норвезьких інвестицій в українську економіку може сягнути 1,5 млрд доларів США, з яких близько 800 млн доларів США – це кошти у відновлювану енергетику», – повідомив Володимир Гройсман.

Привабливість ринку відновлюваної енергетики засвідчило укладання відразу 3 угод, відповідно яких:

  1. Норвезька компанія «Norsk Solar» (http://norsksolar.com) долучиться до встановлення сонячної електростанції потужністю 9,2 МВт на Київщині.
  2. Норвезька компанія «Scatec Solar» (https://www.scatecsolar.com) візьме участь у встановленні сонячної електростанції потужністю 150 МВт на Миколаївщині.
  3. Норвезька компанія «NBT» (http://www.nbtas.no) планує взяти участь у встановленні близько 750 МВт ВЕС у Запорізькій області.

Це сигнал усім інвесторам щодо перспектив впровадження «зелених» проектів саме в Україні, де запроваджено законодавчі стимули та наявна величезна ресурсна база у цій сфері.

Управління комунікації та зв’язків з громадськістю Держенергоефективності

 

Держенергоефективності  набуло право затверджувати істотні умови договорів щодо енергосервісу для об’єктів державної власності

Держенергоефективності набуло право затверджувати істотні умови договорів щодо енергосервісу для об’єктів державної власності. Це передбачено Законом України від 22.11.2018 №2621-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» (https://zakon.rada.gov.ua/go/2621-19), що набрав чинності 1 січня цього року.

Так, Агентство вперше схвалило істотні умови ЕСКО-контракту, який планується впровадити у Вінницькому коледжі Національного університету харчових технологій.

«Це рішення дає можливість замовнику укладати енергосервісний договір та розпочинати енергоефективні заходи», - прокоментував Голова Держенергоефективності С.Савчук.

За умовами проекту передбачається встановлення системи автоматичного погодного регулювання подачі тепла та модернізація систем опалення.

У результаті очікується зменшити споживання газу в середньому на 30% і заощадити чималі суми бюджетних коштів на рахунках за опалення.

Окрім цього, завдяки вирішенню питань теплозабезпечення у коледжі будуть комфортні умови для навчання та перебування.

«Тож звертаю увагу міністерств та відомств на те, що замовник енергосервісу не пізніше 10 днів з дня прийняття рішення про намір укласти з учасником-переможцем договір про закупівлю енергосервісу на об’єкті державної власності  подає істотні умови контракту на затвердження до Держенергоефективності», - зауважив С.Савчук.

Довідково:

Суть концепції енергосервісу полягає в тому, що енергоефективні заходи в будівлях бюджетних установ (шкіл, дитячих садочків, лікарень, університетів тощо) впроваджуються приватними інвесторами – енергосервісними компаніями (ЕСКО), а оплата здійснюється виключно за рахунок економії (скорочення витрат на споживання комунальних послуг та енергоносіїв), досягнутої в результаті здійснення енергоефективних заходів.

Деталі на сайті: http://saee.gov.ua/uk/content/energoservis_1

Управління комунікації та зв’язків з громадськістю Держенергоефективності

Близько 7500 приватних домогосподарств в Україні встановили сонячні панелі

Станом на кінець 2018 р. близько 7,5 тис. українських родин встановили сонячні електростанції (СЕС) загальною потужністю майже 160 МВт.

Ці домогосподарства інвестували 151 млн євро у такі СЕС.

«Важливо, що більше половини усіх СЕС, а саме – майже 4500 - інстальовано у
2018 році. Це у понад 2 рази більше, ніж у 2017 році (1901 родина)», - прокоментував результати моніторингу Голова Держенергоефективності Сергій Савчук. 

ТОП-5 областей, де встановлено найбільше сонячних станцій у домогосподарствах:

  • 882 – Дніпропетровська;
  • 838 – Київська;
  • 664 – Тернопільська;
  • 484 – Івано-Франківська;
  • 469 – Кіровоградська.

Такий стрімкий попит на сонячні панелі засвідчує, що у 2015 р. спільно з Агентством розроблено та Парламентом прийнято по-справжньому ефективний Закон України № 514-VIII (http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/514-19), завдяки якому:

  • населення може встановлювати до 30 кВт СЕС та реалізовувати надлишок електроенергії за  «зеленим» тарифом;
  • домогосподарства заощаджують на рахунках за електроенергію;
  • відкривається значний ринок використання сонячних панелей та з’являються можливості для встановлення заводів із виробництва такого обладнання.

Крім того, як пояснив С.Савчук, законопроектом від 05.12.2018 № 8449-д (http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=65076), який готується до другого читання у Парламенті, передбачається можливість для домогосподарств встановлювати СЕС потужністю до 50 кВт.

Енергетична утилізація сміття –  перспективний бізнес для розвитку екологічно чистих міст

Голова Держенергоефективності Сергій Савчук представив учасникам конгресу «Бізнес для розумних міст» Концепцію енергетичної утилізації сміття в Україні, розроблену Держенергоефективності спільно з експертами КМДА, НКРЕКП.

«Сміття – це той ресурс, який можна перетворити з екологічної проблеми на джерело необхідної суспільству енергії та точку росту економіки», - наголосив С.Савчук.

Так, щорічно населенням країни збирається близько 10 млн тонн сміття, з яких близько 94% вивозиться на сміттєзвалища. На сьогодні в Україні вже налічується понад  5 тис. санкціонованих полігонів, а несанкціонованих – у рази більше.

Переробляючи близько 10 млн тонн сміття у рік, можна заміщувати в еквіваленті до 1 млрд м3 газу.

Розроблена концепція передбачає створення законодавчих стимулів для роздільного збору, вивезення та перероблення сміття, а також подальшої генерації енергії.

«Важливо – перетворити енергетичну утилізацію сміття на економічно найбільш вигідний варіант поводження з відходами», - повідомив С. Савчук та пояснив, що сміттєпереробні заводи зможуть отримувати доходи за перероблення відходів,  виробництво теплової та електричної енергії, реалізацію вторинної сировини чи альтернативного палива.

Зокрема, концепцією пропонується:

  • створити систему гарантій та стимулів для інвестування у сферу енергетичної утилізації відходів;
  • надати можливість органам місцевого самоврядування укладати довгострокові договори на переробку сміття;
  • гарантувати підприємству-переробнику постачання встановлених договором обсягів сміття;
  • закріпити на законодавчому рівні систему екологічних вимог до підприємств сміттєпереробної галузі;
  • встановити чіткі правила тарифоутворення для послуг з енергетичної утилізації відходів;
  • закріпити за органами місцевого самоврядування право призначати єдиного оператора поводження із сміттям.

Формування нової системи поводження із сміттям для подальшої генерації енергії вирішить енергетичні, економічні та екологічні проблеми українських громад.

Із Концепцією енергетичної утилізації сміття в Україні можна ознайомитися за посиланням: http://saee.gov.ua/uk/documents/2681.

Управління комунікації та зв’язків з громадськістю Держенергоефективності