Прес-реліз Білоцерківського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Київській області

Опубліковано: 16-5-2018

Роз’яснення щодо оплати листка непрацездатності з відміткою про порушення режиму

Підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності, що передбачено частиною першою статті 31 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 №1105-XIV (далі – Закон).

Рішення про призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг, згідно частини 3 ст.30 Закону, приймається комісією із соціального страхування, що створюється (обирається) на підприємстві, до складу якої входять представники адміністрації підприємства та застрахованих осіб (виборних органів первинної профспілкової організації або інших органів, які представляють інтереси застрахованих осіб) або фізичною особою – підприємцем, особою, яка провадить незалежну професійну діяльність.

Комісія із соціального страхування здійснює контроль за правильним нарахуванням і своєчасною виплатою матеріального забезпечення, приймає рішення про відмову в його призначенні, про припинення виплати матеріального забезпечення (повністю або частково), розглядає підставу і правильність видачі листків непрацездатності та інших документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення та соціальних послуг.

Комісія із соціального страхування також повинна перевіряти правильність заповнення листків непрацездатності, зокрема у випадку порушення застрахованою особою призначеного режиму лікування. Порядок заповнення листка непрацездатності визначено Інструкцією Про порядок заповнення листка непрацездатності, затвердженої спільним наказом ФСНВ, МОЗ, Мінпраці, ФТВП від 03.11.2004 №532/274/136-ос/1406 (далі — Інструкція № 532). У листку непрацездатності в графі «Режим:» обов’язково вказується режим, призначений хворому: стаціонарний, амбулаторний, постільний, домашній, санаторний, вільний тощо. Згідно з п. 3.5 Інструкції №532 якщо має місце порушення режиму, то у графі «Відмітки про порушення режиму:» зазначається дата порушення режиму, що засвідчується підписом лікаря. Види порушень режиму вказуються у графі «Примітка:» з обов’язковим записом у медичній карті амбулаторного чи стаціонарного хворого.

До порушення режиму згідно п.4.1 Інструкції №532 може бути віднесено:

- несвоєчасна явка на прийом до лікаря;

- алкогольне, наркотичне, токсичне сп’яніння під час лікування;

- вихід на роботу без дозволу лікаря;

- самовільне залишення закладу охорони здоров’я;

- виїзд на лікування до іншого закладу охорони здоров’я без відмітки про дозвіл виїзду;

- відмова від направлення або несвоєчасна явка на МСЕК, тощо.

Відповідно до п.10 Інструкції № 532, якщо при черговому відвідуванні хворим лікаря має місце порушення режиму у вигляді несвоєчасного прибуття хворого до лікаря, то:

- у разі визнання хворого працездатним у графі «Стати до роботи» пишуться літерами число і місяць та робиться запис «з’явився працездатним». Закриття листка непрацездатності здійснюється датою, установленою лікарем для прибуття хворого;

- у разі визнання хворого непрацездатним продовження листка непрацездатності здійснюється з дня відвідування лікаря.

Це пояснюється тим, що видача та продовження документів, які засвідчують тимчасову непрацездатність, здійснюються лише після особистого огляду хворого лікуючим лікарем.

Слід пам’ятати, що згідно з частиною другою ст.23 Закону застраховані особи, які в період отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності порушують режим, встановлений для них лікарем, або не з'являються без поважних причин у призначений строк на медичний огляд, втрачають право на цю допомогу з дня допущення порушення на строк, що встановлюється рішенням органу, який призначає допомогу по тимчасовій непрацездатності.

Отже, якщо в листку непрацездатності є відмітка про порушення застрахованою особою режиму, встановленого лікарем, то допомога по тимчасовій непрацездатності не надається з дня допущення порушення і на строк, який визначає комісія із соціального страхування підприємства.

 

Види допомог, на які мають право українці у разі нещасного випадку на роботі

Фонд соціального страхування України здійснює страхування громадян на випадок тимчасової або стійкої втрати працездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, а також смерті потерпілого. Відповідно, в кожному з таких випадків передбачено страхові виплати безпосередньо потерпілим або членам їх сімей.

Як роз’яснив директор виконавчої дирекції Фонду Євген Баженков, у разі нещасного випадку Фонд виплачує застрахованій особі допомогу з тимчасової втрати працездатності. «Виплата такої допомоги триває до моменту одужання або до встановлення інвалідності», – зазначив Є. Баженков.

Також передбачено одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого.

У випадку, коли потерпілий втрачає працездатність, – як частково, так і абсолютно – йому встановлюється щомісячна страхова виплата, яка компенсує втрачений заробіток або його частину відповідно до ступеня втрати працездатності.

Потерпілий, який тимчасово переводиться на легшу нижчеоплачувану роботу, отримує страхову виплату у розмірі його середньомісячного заробітку.

У випадку смерті потерпілого члени його сім’ї, які мають на це право, отримують щомісячні виплати. Також за рахунок Фонду відбувається відшкодування вартості ритуальних послуг, пов’язаних з похованням померлого.

За словами директора виконавчої дирекції Фонду Євгена Баженкова, Фонд постійно збільшує розмір страхових виплат, коригуючи його відповідно до зростання показників заробітної плати.

«Людина, яка працює, має бути впевненою в тому, що вона отримає медичну допомогу та фінансову підтримку у разі втрати здоров’я під час виконання трудових обов’язків. Для цього ми проводимо послідовну роботу щодо підвищення ефективності усієї системи загальнообов’язкового державного соціального страхування, створюючи всі необхідні умови для справедливого забезпечення українців страховими виплатами. Так, за перший квартал 2018 року ми провели три перерахунки, які дозволили збільшити розміри щомісячних страхових виплат у середньому на 40,6%», – зазначив Євген Баженков.

Загалом у разі настання страхового випадку ФССУ здійснює наступні виплати:

1) допомогу у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності;

2) одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого;

3) щомісячну страхову виплату в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого;

4) страхову виплату потерпілому у розмірі його середньомісячного заробітку при тимчасовому переведенні його на легшу нижчеоплачувану роботу;

5) щомісячну страхову виплату особам, які мають на неї право в разі смерті потерпілого;

6) відшкодування вартості ритуальних послуг, пов’язаних з похованням померлого.

 

Ефективність реабілітації складних патологій за кошти Фонду становить 83%

У 2017 році за кошти Фонду соціального страхування України реабілітаційне лікування отримали понад 25 000 застрахованих осіб і членів їх сімей, серед яких більше 19 000 мали складну патологію з тривалим лікуванням – завдяки отриманій реабілітації 83% з них відновили здоров’я та приступили до роботи одразу після повернення з санаторію.

Вчасна реабілітація також є одним з головних чинників упередження настання первинної інвалідності. Фонд здійснює направлення застрахованих осіб на відновне лікування до санаторно-курортних закладів одразу зі стаціонару закладу охорони здоров’я, що збільшує ефективність подальшого лікування, наголосив голова правління ФССУ Володимир Саєнко.

«Під час реформування механізму надання реабілітації за кошти Фонду ми керувались потребою в оперативності і максимально скоротили терміни оформлення послуги для застрахованих. Відійшли від практики довідок, відмовились від путівок, які завжди мали певну визначену дату заїзду, передбачили в порядку строки етапів надання реабілітації – представник Фонду особисто приходить у лікарню до пацієнта не пізніше наступного дня після того, як заклад охорони здоров’я повідомляє Фонд про особу, що потребує реабілітації», – говорить Володимир Саєнко.

З метою збільшення показників ефективності реабілітаційного лікування постановою правління ФССУ від 13.07.2017 №39 застрахованій особі надано право вибору санаторно-курортного закладу для проходження лікування. За словами В. Саєнка, це має сприяти конкуренції між оздоровницями в частині покращення якості надання ними послуг.

З початку року на реабілітаційне лікування за кошти Фонду соцстрахування було направлено 9 700 застрахованих осіб.

Нагадаємо, з 01 січня 2018 року Фонд впровадив реформу надання соціальних послуг, перевівши їх на адресність. Сьогодні ФССУ оплачує реабілітаційне лікування за медичними показами кожному працевлаштованому, потреба в забезпеченні соціальною послугою покриваються повністю.

Процедура направлення на реабілітацію:

– після надання висновку лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я щодо необхідності реабілітації за певним профілем, лікувальний заклад повідомляє робочий орган Фонду про наявність на лікуванні особи, що має покази для проходження відновного лікування;

– не пізніше наступного дня у стаціонар лікарні до пацієнта прибуває фахівець Фонду, який за наданим паспортом та ідентифікаційним кодом самостійно перевіряє, чи є особа застрахованою, та разом із хворим заповнює заяву на відновне лікування;

– пацієнту надається перелік санаторіїв, які відповідають вимогам по профілю його хвороби, і він самостійно обирає санаторно-курортний заклад для проходження лікування;

– орган Фонду узгоджує з санаторієм наявність вільних місць і укладається тристоронній договір – між Фондом, санаторієм і хворим;

– застрахована особа направляється до санаторно-курортного закладу на відновне лікування зі стаціонару лікарні. На час реабілітації продовжується лікарняний листок, за яким Фондом фінансується допомога по тимчасовій втраті працездатності, аби компенсувати особі втрачений за час лікування заробіток;

– після проходження реабілітації застрахованою особою підписується акт приймання-передачі наданих послуг.

 

Відбулося засідання комісії з питань погашення заборгованості зі сплати страхових внесків

Під головуванням заступника начальника управління – начальника юридичного відділу Петра Реви відбулося засідання комісії з питань погашення заборгованості зі сплати страхових коштів за участі представників відділів управління, а також Бориспільського, Вишгородського та Броварського відділень.

Про стан заборгованості зі сплати страхових внесків доповіла начальник відділу фінансового контролю та аудиту обласного управління Світлана Вітер. Вона зазначила, що одним із важливих напрямів роботи управління є забезпечення погашення заборгованості минулих років до Фонду.

За її словами, за перший квартал 2018 року на обліку перебуває 220 страхувальників-боржників. З них 55% сукупно у Бориспільському, Вишгородському та Броварському районах. Керівники цих відділень спільно із спеціалістами з обліку страхувальників проводять активну роботу по погашенню заборгованості, а саме: беруть участь у засіданнях комісії по заборгованості, проводять розшук та зустрічі з керівниками економічно-активних підприємств-боржників, співпрацюють з органами ДФС, ПФУ, Державної виконавчої служби. За поточний період зменшено кількість боржників по цих відділеннях на 18 одиниць, зокрема у Вишгородському – на 9, Бориспільському – на 6 та Броварському – на 3.

Заступник начальника управління – начальник юридичного відділу Петро Рева акцентував увагу на тому, що робота з погашення заборгованості є важливою складовою діяльності Фонду, тому керівникам відділень потрібно посилити взаємодію з місцевими органами виконавчої влади шляхом участі у роботі постійно діючих комісій з питань погашення заборгованості по виплаті заробітної плати та страхових коштів до Фондів, засіданнях робочих груп з питань легалізації заробітної плати та зайнятості населення, активно брати участь у проведенні «круглих столів», семінарів з керівниками підприємств-боржників, органами державної виконавчої служби тощо.