Офіс реформ

Опубліковано: 25-8-2016

Київщина: реформи заради людей

_____________________________________________________________

На Таращанщині в чергове обговорено питання об'єднання територіальних громад

11 серпня у глядацькій залі районного Будинку культури відбувся семінар навчання з питань децентралізації влади та формування спроможних територіальних громад. Участь у ньому взяли експерти Офісу реформ Тетяна Овчаренко й Тетяна Ревенко, голова Таращанської районної державної адміністрації Андрій Давиденко, голова Таращанської районної ради Людмила Урожай, міський голова Валерій Велієв, сільські голови, депутати міської ради, представники громадськості та ЗМІ.

Роз’яснював цю актуальну нині тему депутат Київської обласної ради, доктор економічних наук, професор, лауреат Державної премії у галузі науки й техніки, керівник Офісу реформ у Київській області Володимир Удовиченко, який зупинився на Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні і Плані заходів з її реалізації.

Першою чергою, порадив скористатися практичним посібником «Формування спроможних територіальних громад» як дорожньою картою, в якому чітко обумовлено основні кроки процесу реформування. У 2014 році було внесено зміни до Бюджетного та Податкового кодексів України, якими здійснено перший етап бюджетної децентралізації, що фактично є основою для стимулювання громад до об’єднання та підвищення їхньої спроможності через механізм переходу бюджетів об’єднаних громад на прямі міжбюджетні відносини з державним бюджетом. У разі об’єднання такі громади наділяються повноваженнями, як у міст обласного значення; ті, що не  об’єдналися, позбавляються права на виконання делегованих державою повноважень. 5 лютого 2015 року ухвалено Закон України «Про добровільне об’єднання територіальних громад», затверджено Методику формування спроможних територіальних громад, в областях утворено Офіси реформ, з’явилася нова карта України спроможних громад, а станом на червень 2016 року уже почали повноцінно функціонувати 172 об’єднані громади. На жаль, у першому півріччі 2016 року робота з формування спроможних громад цілком пригальмована. Асоціація міст України 21 червня ц.р. оголосила Всеукраїнську акцію «Децентралізований марафон» з ініціюванням об’єднання 1000 громад.

Як знаємо, переважна більшість територіальних громад України, маючи право вирішувати питання місцевого значення, неспроможна їх виконувати через брак власних коштів, занепад або відсутність інфраструктури, а також недостатність кадрів відповідної кваліфікації. Метою реформи місцевого самоврядування є, передусім, забезпечення його спроможності самостійно вирішувати питання місцевого значення. Йдеться про наділення територіальних громад більшими ресурсами про мобілізацію їхніх внутрішнії резервів. Перш за все - про зарахування до їхніх бюджетів 60 % податку на доходи громади. З додаткових у ході  реформи місцеві ради отримують власний земельний податок, ставки якого на своїй території кожна рада встановлюватиме самостійно. При цьому до її юрисдикції передаються всі землі відповідної громади, в тому числі й за межами населених пунктів. Запроваджується й обов’язковий місцевий податок на нерухоме майно. Рішення про його запровадження та про його ставки кожна місцева рада теж приймає самостійно. Громада отримує також 5% від продажу пального на АЗС, алкогольних та тютюнових виробів. Крім того, за бюджетами місцевого самоврядування залишається 100% єдиного податку та інші місцеві податки і збори.

Однак навіть наділення цими ресурсами переважної більшості наявних дрібних територіальних громад їхньої спроможності не забезпечить. І далі витрачатимуться на утримання управлінського апарату, а для реалізації серйозних проектів місцевого розвитку коштів не вистачатиме. Тому реформа місцевого самоврядування передбачає об’єднання (укрупнення) територіальних громад. При цьому за кошти платників податків утримуватимуться одна рада, один голова, один виконком, а не декілька, що збереже ресурс для реальних справ.

Укрупнення території громад не може бути довільним, воно має свої логічні межі. Відстань від центру громади до її найдальшого населеного пункту має бути такою, щоб в екстренних випадках її не довше, ніж за 30 хвилин, могли подолати пожежна команда, швидка допомога, поліцейський патруль. Допомога, надана через більший проміжок часу, різко втрачає ефективність.   

Питання визначення меж нових об’єднаних громад вирішується органами влади обласного рівня з урахуванням як об’єктивних критеріїв, так і думки громадян. Після консолідації громад, села, які не матимуть власних сільрад, будуть представлені в місцевій раді своїми депутатами, а у виконкомі - сільськими старостами. Старости та депутати здійснюватимуть зв’язок між односельцями і владою громади та вирішуватимуть різні проблеми його жителів у раді та виконкомі. До центрів спроможних громад будуть перенесені з райцентрів важливі послуги - адміністративні, соціальної допомоги через територіальні центри, пожежні, правоохоронні служби тощо. Діятиме принцип субсидіарності (один з головних при децентралізації), відповідно до якого найбільше повноважень мають мати ті органи влади, які є найближчими до людей і на рівні яких вирішення завдань й надання послуг є найбільш ефективним та найменш ресурсовитратним. Концепцією передбачено закріплення за громадами (села, селища, міста) найбільшому переліку повноважень. Зокрема, власних - планування розвитку громади та формування бюджету, управління земельними ресурсами, надання дозволів на будівництво, прийняття будівель в експлуатацію, надання житлово-комунальних послуг (теплопостачання і водовідведення, управління відходами, утримання об’єктів комунальної власності), організація пасажирських перевезень на території громади, пожежна охорона, економний розвиток, залучення інвестицій, розвиток підприємтсва місцевої інфраструктури: утримання та будівництво доріг, водо-, тепло-, газопостачання і водовідведення та благоустрій території, утримання вулиць і доріг у громаді, контроль виконання рішень ради та громадська безпека силами муніципальної варти; делегованих - соціальна допомога через територіальні центри (в громадах), управління школами та дитсадками, утримання та організація роботи Будинків культури, клубів, бібліотек, стадіонів, спортивних майданчиків, адміністративні послуги через центри їх надання (в громадах), первинна медична допмога. Крім того, в об’єднаних громадах мешканці мають бути забезпечені послугами, що надаються органами державної влади: виплата пенсій, субсидій, забезпечення пільгами, казначейське обслуговування, контроль санітарного та епізоотичного стану, реєстрація актів цивільного стану.

Об’єднана громада одержує додаткові фінансові та майнові ресурси: 60% податку на доходи фізичних осіб, 25% екологічного податку, 5% акцизного податку з реалізації підакцизних товарів, 100% єдиного податку, 100% податку на прибуток підприємств та фінансових установ комунальної власності, 100% податку на майно (нерухомість, землю, транспорт). Також переходить на прямі відносини з держбюджетом (тепер їх мають лише області, райони, міста обласного значення).

Слід зазначити, що змінами до Податкового кодексу зроблено перший крок до запровадження повсюдності місцевого самоврядування. Передбачено, що органи місцевого самоврядування встановлюють ставки та пільги по платі за землю не тільки в межах, а й за межами населених пунктів. У перспективі об’єднані громади отримують виключні повноваження щодо розпоряджання, володіння і користування земельними ділянками в межах своєї юрисдикції (як у межах, так і за межами населених пунктів).

В.П. Удовиченко підкреслив, що Перспективний план розробляється облдержадміністраціями, схвалюється обласними радами та затверджується Кабінетом Міністрів України. Посадові особи консультуються з представниками органів місцевого самоврядування та їх асоціацій, суб’єктами господарювання, громадськими об’єднаннями. Що й проводиться нині. У Київській області утворено лише 2 об’єднані громади, тому облдержадміністрацією прийнято рішення посилити інформаційно-роз’яснювальну роботу на місцях, почути ще раз думку самих громад і сформувати пропозиції до нового Плану вже у ІІ етапі. 

Йшлося на семінарі й про правове забезпечення громад, їх ресурсну базу та форми державної підтримки добровільного об’єднання територіальних громад. Зроблено й акцент на  створенні об’єднання співвласників багатоквартирних будинків.

Дискусія була непростою, але вдалася. Володимир Удовиченко переконливо подав аргументи щодо переваг реформи місцевого самоврядування, назвавши її однією з найважливіших у побудові цивілізованого суспільства, незважаючи на подолання усіляких перепон та ризиків. Науковець і практик порадив брати на себе більше ініціативи й відповідальності.    

_____________________________________________________________